ПІДІ́СЛАНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підісла́ти1. — В Каховці ми [поденники] станемо вдесятеро дорожчі! — викрикував Цимбал на вигоні біля млинів, доки, зрештою, підіслані матір’ю цимбалята не потягли його за руки додому (Гончар, І, 1959, 10); 24 жовтня 1949 р. Я. Галан трагічно загинув у своєму робочому кабінеті від руки підісланих Ватіканом буржуазно-націоналістичних убивць (Іст. укр. літ., II, 1956, 594).
ПІДІ́СЛАНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підісла́ти2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 430.