ПІ́ЗНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пізна́ти. ..науковий аналіз конкуренції стає можливим лише після того, як пізнана внутрішня природа капіталу (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 317); Має [поезія] можливості розсувати межі вже пізнаного світу силою людської фантазії (Рад. літ-во, 1, 1962, 4); Рада, пізнана й в окулярах, дістала від Костя розпорядження «провернути» випуск стінгазети (Ю. Янов., II, 1954, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 530.