ПІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́лка. — Та яка ж я буду, коли моє тіло обтягнути спідницею у дві пілочки? (Збан., Сеспель, 1961, 324); Молодиці.. викладають на стіл масло, замотане в чистенькі пілочки, сало, ковбасу (Зар., На.. світі, 1967, 232).
◊ Оббира́ти (обібра́ти) до пі́лочки — те саме, що Оббира́ти до ни́тки (див. оббира́ти). Робітниць [капіталіст] оббирав до пілочки, А безробітним плював у лице (Мал., Звенигора, 1959, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 535.