ПІРОТЕ́ХНІКА, и, ж. Галузь техніки, пов’язана з виготовленням горючих і вибухових сумішей, сигнальних вогнів, ракет, фейєрверків; // Горючі і вибухові суміші, сигнальні вогні, ракети, фейєрверки. Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети, німці себе підбадьорювали піротехнікою (Ю. Янов., II, 1954, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 540.