ПІ́СТРЯ, і, ж., розм. Груба, звичайно саморобна, тканина з різнокольорових лляних, бавовняних і т. ін. ниток, а також візерунок, який має ця тканина. На Джерисі була спідниця з темної пістрі та сорочка з товстого полотна (Н.-Лев., II, 1956, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 545.