Слово "пітися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПІТИ́СЯ, пі́деться, док.; мин. ч. пішло́ся; розм.

1. безос. Увійшло в звичку, стало звичним. І вже так пішлося: аби мати не догледіла — дочка втече (Вовчок, І, 1955, 266).

Коли́ [вже] на таке́ (так) пішло́ся, у знач. вставн. сл. — те саме, що Коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ (див. піти́). — Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху [верещаку], що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Вовчок, VI, 1956, 288); — Тут гав ловити нічого, коли на таке пішлося… (Тют., Вир, 1964, 368).

2. Дістатись кому-небудь, випасти комусь у житті. Боже, коли й їй такая Доля пішлась, як моя, Щиро тебе я благаю — Хай уже мучуся я! (Манж., Тв., 1955, 90); // кому, на що, безос. Почалося, сталося, скоїлося і т. ін. — Ходи, мила, боса, коли довелося, Коли мені, молодому, на горе пішлося (Чуб., V, 1874, 551); — Я вам, мамо, не наймичка.. Коли пішлось на колотнечу, то нам треба робить діло пополовині (Н.-Лев., II, 1956, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 549.