РАБИ́НЯ, і, ж. Те саме, що раба 1. І цар сказав, щоб на вечерю Раби-рабиню привели, Таки Вірсавію (Шевч., II, 1963, 92); В усіх цивілізованих країнах, навіть найбільш передових, становище жінок таке, що недаром їх називають домашніми рабинями (Ленін, 37, 1973, 177); * У порівн. [Мессія:] Уперта річ твоя, ти мов рабиня, що знає волю пана і не слуха (Л. Укр., II, 1951, 112).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 425.