РАДІОУСТАНО́ВКА, и, ж. Комплект радіоустаткування, встановленого на місці його постійного використання. Треба було негайно сповістити про ворожий напад вищому командуванню, але радіоустановка була знищена першими ворожими снарядами (Збан., Між.. людьми, 1955, 29); Швидко зростає кількість радіоустановок в СРСР і зокрема на Україні (Рад. Укр., 7.V 1957, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 435.