РВІ́ЙНИЙ, а, е, рідко.
1. Те саме, що ре́вний.
2. Рвучкий, неспокійний. Він говорить — вся Гавана, Як рівнина океанна, Непорушна, супокійна, Та яка в ній сила рвійна, Титанічна, вулканічна, Нездоланна, яра, вічна! (Павл., Пальм. віть, 1962, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 463.