РЕАКТИ́ВНІСТЬ, ності, ж.
1. хім. Здатність бути реактивом, вступати в реакцію.
2. фізл., біол. Здатність реагувати певним чином на вплив зовнішнього середовища, на будь-яке подразнення. Провідною проблемою всіх досліджень акад. Богомольця була проблема нормальної і патологічної реактивності організму (Розв. науки в УРСР.., 1957, 304); З ростом і розвитком дитини її реактивність підвищується і досягає максимуму до періоду статевого визрівання (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 465.