РЕА́Л1, а, ч. Старовинна іспанська срібна монета. Максим Кривоніс уніс до хати торбу з грішми і сказав: — Тут тобі пане Трохиме, і арабські цехіни, і гішпанські [іспанські] реали, биті таляри і червінці (Панч, Гомон. Україна, 1954, 157).
РЕА́Л2, а, ч., друк. Стіл з похилою верхньою дошкою, на яку ставиться каса з шрифтом для складання. Цей будинок під № 48 перетворено в музей-друкарню, де можна бачити реал з касами, заповненими російським шрифтом, і друкарську машину (Рад. Укр., 4.І 1969, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 466.