Слово "реальний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РЕА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який існує в об’єктивній дійсності; дійсний; протилежне уявний. Ваня ніби прокинувся від сну, вступає з книжкового в реальний світсвіт боротьби, політики, де йому належить почесне місце молодого бійця-революціонера (Шер., Перші загони, 1939, 38); Сила публіцистикив реальних фактах і в живих людях (Смолич, Розм. з чит., 1953, 190); О. М. Горький відзначив, що у витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (Рильський, III, 1956, 141); // у знач. ім. реа́льне, ного, с. Те, що існує в об’єктивній дійсності; протилежне уявне. Солодкі випари романтики оповили його душу чарами, вивели за межі реальногов світ фантастичної героїки (Кол., Терен… 1959, 78).

Реа́льна заробі́тна пла́та — кількість предметів споживання й послуг, які може мати трудящий на свою номінальну заробітну плату. Необхідно провадити рішучу боротьбу за збереження реальної заробітної плати робітникам шляхом забезпечення сталості цін продуктів (КП України в резол. і рішен.., 1958, 257).

2. Який можна здійснити, виконати. — Ми довели на ділі, що наш план цілком реальний (Крот., Сини.., 1948, 7); Мрії багатьох поколінь людей про проникнення в космічні простори стають все більш реальними (Наука.., 2, 1958, 28).

3. Який відзначається вмінням і здатністю правильно враховувати і тверезо оцінювати об’єктивні умови, можливості, співвідношення сил і т. ін. Ворог усякого сентименталізму, він поглядав на світ холодним оком анатома.. Одним словом, був се чоловік наскрізь «позитивний» і реальний (Фр., II, 1950, 292).

4. заст. Який має практичне значення, практично потрібний. — В клас не ходять [студенти], до церкви не ходять, про богословію ніхто й не дбає. Кинулись на ті реальні науки й носяться з ними, як бог зна з чим! (Н.-Лев., І, 1956, 564).

Реа́льна шко́ла; Реа́льне учи́лище — у дореволюційній Росії — середній навчальний заклад, в якому віддавалася перевага природничим і точним наукам. — Коли був малий,оповідав [Йоганн] своїм гарним голосом,мусив пасти кози в свого родича на Моравії, де його посилали до реальної школи, не до гімназії (Коб., III, 1956, 346); Вінучень реального училищасидить над хитрою алгебраїчною задачею (Шовк., Інженери, 1956, 310).

5. рідко. Реалістичний. — Правда, картина не зовсім естетична, але зате реальна,тяг далі Леонід Семенович жарт (Н.-Лев., IV, 1956, 75); Вже в половині 1876 року він [І. Франко] виступає з першими не фантастичними, а реальними оповіданнями: «Лесишина челядь» і «Два приятелі» (Коцюб., III, 1956, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 467.