Слово "реальність" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РЕА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. реа́льний 1-3, 5. Все те, що Гловацький вважав за хліборобські мрії, в устах бригадира звучало, як цілком здійсненні речі, як реальність завтрашнього дня (Жур., До них іде.., 1952, 144); Надзвичайно важливим у плановому господарстві є реальність планів і своєчасність доведення їх до кожного колгоспу, бригади і ферми (Хлібороб Укр., 7, 1965, 24); В оповіданнях «На дні» і др., в своїх «Тюремних сонетах» Франко дає нам страшну і захоплюючу по своїй реальності картину «дна»тюрми (Коцюб., III, 1956, 38).

2. Об’єктивно існуюча дійсність; явища, події, факти, предмети дійсності. Природа, жива людина, людина-борець, реальність були основою творчості Шевченка, його світогляду (Корн., Разом із життям, 1950, 15); Дерзновенні її [партії] задуми будуть перетворені в реальність (Ком. Укр., 1, 1959, 4); // діал. Нерухоме майно. — Нема іншого виходу, лиш подаватися на перенесення [переселення]. Але ж бо матеріальна руїна. Тут продай хату й реальність, а там не купиш (Март., Тв., 1954, 191).

Об’єкти́вна реа́льність див. об’єкти́вний1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 467.