РЕВКО́М, у, ч.
1. Військово-революційний комітет — бойовий орган, створений при більшовицьких Радах для підготовки і проведення збройного повстання у жовтні 1917 р. На нараді [29 жовтня 1917 р.] було створено новий ревком, до складу якого ввійшли А. Іванов, В. Затонський, О. Горовіц., А. Карпенко та ін. (Іст. УРСР, II, 1957, 63); Незважаючи на арешт київського ревкому, на численні підступи ворогів, 11 листопада 1917 року починається повстання київського пролетаріату (Літ. газ., 13.I 1955, 2); Багато про що хотів розповісти Стоян у бойовому заводському ревкомі (Довж., І, 1958, 42).
2. Революційний комітет — надзвичайний орган міської влади в роки громадянської війни та іноземної військової інтервенції. Після мітингу хлопці здали греків [полонених] у ревком для відправки їх далі в Херсон (Гончар, II, 1959, 69); Командування загону, разом з ревкомом, поспішало до розвою дерев будь-що ліквідувати невловиму банду (Цюпа, Три явори, 1958, 17); // Приміщення, в якому містився цей орган влади. В Скадовську — прапори, музика, велелюдний мітинг вирує перед ревкомом на самому березі моря (Гончар, II, 1959, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 472.