Слово "ревнути" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РЕВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

1. Однокр. до реві́ти, ревти́. 1. Ревнули воли У новім ярмі. Поховали чумаченька В чужій стороні (Укр… лір. пісні, 1958, 533); — По домівках! По аулах!ревнули сотні молодих голосів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 451); — Хто ти така?ревнув на все горло Забіяка на Горпину (Мирний, І, 1954, 265); Хор ревнув басами, мов у труби мідні:Князю молодому слава! (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 26); Музика [у кафе] знову ревнула «Валенсію», і її веселі звуки линули у наш куток (Досв., Вибр., 1959, 401); Босфор аж затрясся, бо зроду не чув Козацького плачу; застогнав широкий І шкурою, сірий бугай, стрепенув, І хвилю, ревучи, далеко-далеко У синєє море на ребрах послав. І море ревнуло Босфорову мову, У Лиман погнало (Шевч., І, 1963, 197); Дмитро енергійно розвернув літака. Здригнули стрілки приладів, потужно ревнули мотори (Хор., Незакінч. політ, 1960, 8); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати. Димом затягло все поле (Довж., І, 1958, 259); Ревнув гудок.. І паровоз, обліплений солдатами, рушив (Головко, II, 1957, 459); // безос. Ще не встигли віддихатись [бійці], як просто перед ними, за смужкою води здригнувся туман, затріщали шелюги і безладно, люто ревнуло:Слава!!! (Гончар, II, 1959, 250).

2. Дуже голосно заплакати, заридати. Несказанний жаль огорнув його в тій хвилі.. Був би ревнув уголос… (Коб., II, 1956, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 473.