РЕВОЛЬВЕ́Р, а, ч. Багатозарядна барабанна нарізна вогнепальна зброя для ураження живих цілей. Його револьвер має завжди вісім вільних куль (Ю. Янов., І, 1958, 105); Щойно він хотів застрелитись, але не встиг — револьвер було в нього вибито з рук (Гончар, II, 1959, 100); * У порівн. Миня зробив страшні очі, кинув уперед руку з вистромленим, як револьвер, вказівним пальцем і сказав: — Пу! (Перв., Дикий мед, 1963, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 475.