РЕГОТУ́ХА, и, ж., розм.
1. Жін. до реготу́н 1. — Він таки тебе щиро любить, хоч батько його за це й лає, — сказала Горпина Педьківна,.. перша реготуха на селі (Мирний, III, 1954, 32); З його козирка капала вода, чомусь темна, Оксаночка реготала, бо була зроду реготуха (Ю. Янов., II, 1954, 65).
2. Те саме, що реготу́н 2. Добре видно гнізда галагаза, біля кожного з яких лежить білий пух. Саме він і «виказує» гнізда таким хижакам, як чайка-реготуха, яка частенько розкльовує яйця галагаза (Наука.., 11, 1965, 16); Острів Бабин. Колись на ньому гніздились баби — так називали тоді пеліканів. Нині тут хазяйнують реготухи, галагази, сірі качки, довгоносі крохалі (Знання.., 8, 1969, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 479.