РЕГУЛЯ́РНИЙ, а, е.
1. Який відбувається, здійснюється, проводиться систематично, рівномірно, через певні проміжки часу. Налагодився регулярний поштовий зв’язок, але листів від Ярослави не було (Дмит., Розлука, 1957, 192); Годівля худоби провадилася за графіком, молодняк випоювався молоком, чергування на корівнику було регулярне (Тют., Вир, 1964, 131); Тільки в Петербурзі у зв’язку із заснуванням Академії наук регулярні інструментальні спостереження за явищами погоди було почато в 1725 році (Наука.., 12, 1956, 20).
2. Який має встановлену постійну організацію і систематичний курс військового навчання (про армію, військо). За походом з села вийшла група партизанів — чоловіка з півсотні, партизани намагалися йти в ногу і похизуватися перед регулярним військом (Ю. Янов., II, 1958, 219); Один за одним промовляють до них [повстанців] з насипу комісари. Терпляче роз’яснюють, що відступати необхідно, що такий наказ штабарму — пробитися будь-що до своїх, з’єднатися з регулярними частинами Червоної Армії (Гончар, II, 1959, 110); // Який проводиться військовими частинами. — Є постанова комісії «припинити козацьке свавілля», так чого ж він [великий гетьман] панькається з ними? Кварцяного війська досить. І ця шушваль не встоїть проти нього в регулярному бою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94).
3. Геометрично правильний (про планування саду, парку і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 481.