РЕЗИСТЕ́НТНИЙ, а, е, спец. Стійкий, здатний чинити опір чому-небудь. Відомо, що бактерії легко звикають до нього [стрептоміцину], стають до нього резистентними (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 488.