РЕЗИСТЕ́НТНІСТЬ, ності, ж., спец. Властивість за знач. резисте́нтний. Восени, коли резистентність (опірність) організму тварин буває в значній мірі підвищена, дозволяється протисибіркові щеплення великій рогатій худобі провадити тільки другою вакциною Ценковського (Профіл. захвор.., 1955, 148); Гуцульські коні характеризуються.. високою резистентністю до захворювань (Конярство, 1957, 64); Приховані форми авітамінозів А, В і особливо С значно знижують резистентність організму до інфекції (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 389).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 488.