РЕКЛАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Популяризувати що-небудь, повідомляти про щось засобами реклами. Сидить циган в яскравому оточенні мідяного посуду. Циган як циган: смаглявий, аж чорний верткий і меткий, він рекламує свій товар, аж вухам боляче (Ю. Янов., І, 1958, 581); Треба з любов’ю рекламувати перші книжки початкуючих літераторів, пам’ятаючи, що кожен з нині відомих теж видавав свої перші книжки (Літ. газ., 25.III 1959, 1); // Поширювати відомості про кого-, що-небудь, надмірно розхвалювати когось, щось для створення популярності. — Я дуже прошу вас мене більше не рекламувати. Зрозуміли? — А я-то думала, — розвела руками Карташ, — що ти подякуєш мені… (Собко, Стадіон, 1954, 311); Гурій Харлан, претендент на голову [колгоспу], і далі рекламує себе при першій-ліпшій нагоді, не гребуючи і найменшою аудиторією (Вол., Місячне срібло, 1961, 265); Буржуазія широко рекламує нібито демократичний характер своєї виборчої системи, особливо вихваляючи багатопартійність і можливість висувати багатьох кандидатів (Програма КПРС, 1961, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 494.