РЕКОМЕНДУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до рекомендува́ти; // у знач. ім. рекоменду́ючі, чих, мн. Ті, хто рекомендують кого-небудь. Рекомендуючі [в члени КПРС] несуть перед партійними організаціями відповідальність за об’єктивність характеристики політичних, ділових і моральних якостей рекомендованих (Статут КПРС, 1971, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 495.