РЕКОНВАЛЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., мед. Період одужання від будь-якої хвороби після зникнення яскраво виявлених клінічних ознак її. Останній етап періоду перебігу хвороби — її завершення — може уриватися з швидким переходом у період видужання (реконвалесценції) (Курс патології, 1956, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 495.