РЕКОРДСМЕ́НСЬКИЙ, а, е. Стос. до рекордсмена і рекордсменства. [Панахида:] Щоправда, останнім часом у нього стали з’являтися неприємні рекордсменські зальоти (Мик., І, 1957, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 496.