РЕМОНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ремонтува́ти. Тієї ж хвилини з-за рогу показався Кость Мовчан, а за ним сержант з клунком учнівських чобіт для ремонтування (Багмут, Щасл. день.., 1951, 34); Кращим методом [боротьби з безсистемним схрещуванням] є ремонтування маточного поголів’я (Соц. твар., 1, 1956, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 504.