РЕПЕРТУА́Р, у, ч. Сукупність творів, що виконуються в театрі, на концертній естраді і т. ін. Репертуар трупи [М. П. Старицького у 1883 році] складався з десяти п’єс і чотирьох водевілів (Думки про театр, 1955, 63); Репертуар визначає не тільки ідейно-політичне обличчя театрального колективу, зміст його діяльності, його роль в процесі впливу на глядача, — від нього залежить і творчий напрям роботи режисера та актора (Мист., 4, 1959, 6); Репертуар цього театру [дореволюційного українського] був, з цілого ряду причин, досить обмежений (Рильський, III, 1956, 275); // Коло ролей, номерів, музичних, літературних творів, які виконуються ким-небудь. Вона була б довго ще просиділа тут, виконуючи репертуар свого народу, коли б не довелося їй зовсім несподівано здивуватися..: з-за її спини залунала її рідна мова (Смолич, І, 1958, 81); Добре, що в нас все більше.. з’являється повноцінних пісень, які міцно входять в масовий репертуар (Рад. літ-во, 5, 1958, 27); // перен., розм. Запас, наявність чого-небудь. У 1902 р. репертуар російських революційних пісень збагатився найвизначнішою і найвеличнішою піснею — «Інтернаціоналом» (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 35).
◊ [Бу́ти] в своє́му репертуа́рі — поводитися згідно з своїм характером і своїми звичками.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 508.