РЕПЕТИ́ТОРКА, и, ж. Жін. до репети́тор 1. [Кость:] Завтра вона од’їздить у Крим репетиторкою, приносила мені книжки… (Вас., III, 1960, 151); Вітровій пощастило влаштуватися репетиторкою на літні вакації (Бурл., Напередодні, 1956, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 509.