РЕПРЕЗЕНТА́НТКА, и, ж., книжн. Жін. до репрезента́нт. Лемішковський зустрічає на балу у начальника суду одну з трьох доньок станового пристава Пшепшинського, типічних репрезентанток польської шляхти (Драг., І, 1970, 282); Літературна мова, мова школи, церкви, уряду і письменства робиться справді репрезентанткою національної єдності (Фр., XVI, 1955, 338).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 510.