РЕСТАВРА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до реставра́тор. Братній союз радянських народів при керівній ролі партії.. виявився тією непохитною скелею, об яку розбилися всі реставраторські потуги контрреволюції (Рад. Укр., 17.IX 1949, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 514.