РЕТРОГРА́ДНИЙ, а, е, книжн.
1. Ворожий прогресові, всьому передовому; реакційний. Д. Ганкевич.. впадає в патетичний тон, оскаржуючи негуманні способи боротьби всяких консервативних і ретроградних партій (Л. Укр., VIII, 1965, 272); Вже перші твори Франка йшли наперекір тодішнім читацьким смакам, але він вирішив служити загальнолюдським поступовим гуманним ідеям. Через те зустрів ненависть ретроградних людей (У. Кравч., Вибр., 1958, 428).
2. Спрямований назад, у протилежному до основного напрямку; зворотний. Тепер відомо, що тільки супутники Урана і Нептуна мають ретроградний рух. Вони обертаються навколо осі у протилежний бік обертання планети (Курс заг. геол., 1947, 15); // Спрямований на розгляд того, що відбулося раніше. Останнім часом проблемісти все більше уваги приділяють [шаховим] задачам на ретроградний аналіз, в яких з різною метою треба відшукати попередні ходи (Наука.., 7, 1971, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 517.