РЕФЛЕКТИ́ВНО. Присл. до рефлекти́вний 1. — Ну, що ж, — посміхнувшись, розвів руками слідчий. — Я, власне, так, між іншим, чисто рефлективно вирвалося. Прошу вибачення (Коз., Листи.., 1967, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 518.