РЕФОРМІ́СТСЬКИЙ, а, е, політ. Прикм. до реформі́ст і реформі́зм. Буржуазні і дрібнобуржуазні, реформістські партії всіма способами відгороджують народ від політичної діяльності (Ком. Укр., 10, 1967, 19); Створенню партії передували величезна ідейно-теоретична робота Леніна, критика ним дрібнобуржуазного народницького соціалізму, безкомпромісна боротьба проти реформістських та інших опортуністичних течій (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 34); Всупереч спробам буржуазних і реформістських ідеологів погасити революційний дух робітничого класу соціальні конфлікти дедалі більше загострюються (Наука.., 2, 1973, 35); // Власт. реформістові. Юридична наука покликана вести боротьбу з сучасною буржуазною правовою ідеологією, реформістськими, ревізіоністськими і догматичними поглядами й концепціями в галузі держави і права (Ком. Укр., 6, 1967, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 520.