РЕФРИЖЕРА́ТОР, а, ч.
1. Частина холодильної установки, в якій відбувається випаровування рідини і утворення внаслідок цього низької температури; // Камера для зберігання чого-небудь при низькій температурі. Рефрижератори і кладові [криголама] розраховані на зберігання річного запасу продуктів (Наука.., 12, 1956, 21); Руйнування мікробних тіл проводилося розтиранням їх протягом години з соляним піском. Розтерту масу заливали фізіологічним розчином і залишали для екстракції в рефрижераторі на 24 год. (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 42).
2. Транспортний засіб з холодильними машинами для перевезення продуктів, що швидко псуються. Китобійна база складається з вантажного судна, танкера, рефрижератора і великого пасажирського пароплава (Наука.., 8, 1959, 17); Далеко в морі повільно сунувся рефрижератор (Донч., III, 1956, 359).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 520.