Слово "решето" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РЕ́ШЕТО, а, с.

1. Господарська річ у вигляді дерев’яного обода з натягнутою з одного боку сіткою для просіювання чого-небудь (перев. зерна, борошна). Йон скоса поглядав уже на Гашіцу, на її сильні, жилаві руки, якими вона зручно трясла решето, віючи зерно та засипаючи половою, мов снігом, увесь гарман (Коцюб., І, 1955, 251); На другий день нікуди з дому не виходив [Давид]. Порався по господарству, з батьком у клуні зерно точили на решето на продаж: у неділю ярмарок у Щербанівці (Головко, II, 1957, 83); * Образно. Не було й крихти радості в Безбородька. Він звідусіль стягав різні думки, шеретував [решетував] їх на своєму решеті, але мало було толку з цієї роботи (Стельмах, Правда.., 1961, 251); * У порівн. Сорочка, зв’язана узлами, Держалась всилу на плечах, Попричепляна мотузками, Як решето, була в дірках (Котл., І, 1952, 130); Лика [у катюги], як решето, була поковиряна віспою (Стор., І, 1957, 375).

Голова́ (па́м’ять), як [те] ре́шето — дуже погана пам’ять. Тепер то я тілько довідався, що в мене пам’ять стала, як те решето (Мирний, V, 1955, 346); Лови́ти ре́шетом (у ре́шето) див. лови́ти; Носи́ти во́ду ре́шетом, ірон. — робити що-небудь даремно, марно витрачати час. Богуна ловити, що воду решетом носити (Кач., Вибр., 1953, 119); Попа́ в ре́шеті вози́ти, заст. — брехати під час сповіді. Надокучило мені каляться з нечистою силою… та до того ще й така думка: чи не доведеться мені за цю пекельну кумпанію возить попа в решеті? (Вовчок, VI, 1956, 270); Пройти́ (перейти́) крізь си́то й ре́шето див. си́то1; Ре́шетом не накри́ти, жарт. — дуже товсте (про обличчя). Пика така, що й решетом не накрити, а на голові дрібушечки та кучері (Вовчок, VI, 1956, 301); У ре́шеті повози́ти кого — обдурити кого-небудь. Він самого розумного у решеті повозить та з нього ж нишком собі і поглузує (Морд., І, 1958, 138); Чудеса́ (ди́во) в ре́шеті — уживається для вираження здивування з приводу чогось. — Чудеса в решеті! Аж незручно якось, сплутав… Думав, що артистка, а насправді..Що насправді, тату?..Інженерка (Минко, Ясні зорі, 1951, 55); Як води́ у ре́шеті — зовсім нема. Стільки правди, як у решеті води (Укр.. присл.., 1963, 165).

2. Пристрій у сільськогосподарських машинах та установках для просіювання і сортування зерна. Підсівне решето [комбайна] очищує зерно від насіння бур’янів та інших дрібних засмічувачів (Механ. і електриф.., 1953, 209); При роботі на зерноочисних машинах треба для зменшення втрат насіння додержувати таких правил: 1. Залежно від засміченості вороха підбирати відповідні решета (Техн. культ., 1956, 78); Регулюючи зерноочисні машини і підбираючи решето (для пшениці розмір отворів 2,3 міліметра і більше), досягають відбору важкого за вагою і вирівняного за крупністю зерна (Хлібороб Укр., 1, 1968, 16).

3. рідко. Народний музичний ударний інструмент, рід бубна; тамбурин. Тільки решета гули та бряжчали серед галасу й гаму, та вискакували з шуму дуже тонкі жіночі голоси (Н.-Лев., II, 1956, 182); Заграла скрипка, тугий бас,.. решето, цимбали; І молоду в веселий час Дівки до шлюбу убирали… (Рудан., Тв., 1959, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 524.