Слово "реєстровий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РЕЄСТРО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до реє́стр. В цей час її ім’я з’являлось лише в реєстрових картках поліклініки (В ім’я Вітч., 1954, 35); Словник цей [«Українсько-російський»] має дуже великий реєстровий список слів (Рильський, III, 1956, 67).

Реєстро́ве коза́цтво (ві́йсько) — наймане військо, сформоване польським урядом у XVI — першій половині XVII ст. з українських козаків для охорони південних кордонів з занесенням козаків до особливого списку-реєстру. [Богун:] Великий гетьман всієї України, старшина війська запорозького та реєстрового козацтва обох берегів верхнього та нижнього Дніпра, хорунжий київський і полковник переяславський Зиновій-Богдан Хмельницький! (Корн., І, 1955, 272); Горленко, блідий і розгублений, скочив на лаву і закричав, простираючи до шляхти руки:Панове! Тепер усякий набрід удає з себе козака. Це не реєстрове військо, не справжнє козацтво (Тулуб, Людолови, І, 1957, 33); Реєстро́ве сло́во — заголовне слово кожної статті в словнику, яке виділяється окремим шрифтом. Кожне реєстрове слово, ілюстроване прикладами-реченнями (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 54); Реєстро́ві козаки́ див. коза́к.

2. у знач. ім. реєстро́вий, вого, ч. Те саме, що реєстро́вець. — У панів теж голови на плечах, а не кавуни. Адже вони реєстрових не чіпають. А що набилося на Січ різних.. розбишак, так це теж вірно (Тулуб, Людолови, І, 1957, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 484.