Слово "риб'ячий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РИ́Б’ЯЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до ри́ба 1. Холодний дотик слизького риб’ячого тіла вернув йому всю пам’ять (Фр., IV, 1950, 439); І з моря дивні випливають люди: Хвіст риб’ячий і чоловічі груди Та голова (Рильський, І, 1960, 237); Неможливо тхнуло риб’ячими потрохами (Вільде, Сестри.., 1958, 361); // Притаманний рибам, характерний для них. Запахло по березі баговинням, мулом та риб’ячою сирістю (Н.-Лев., І, 1956, 69); // Пов’язаний з рибою. Тепер він провадив риб’ячу комерцію і весь улов продавав німцям за марки (Тют., Вир, 1964, 453); // Який добувають, одержують із риби. Як її [дівчинку] не годували, як її не лікували від різних хвороб, ніщо не допомагало. Навіть риб’ячий жир не допомагав (Ів., Вел. очі, 1956, 52); Риб’яче борошно; // Пригот. з риби або з рибою (про страву). Під жовтою кучерявою грушею на городі Мелашка, Уласова онука, частувала гусарів риб’ячою щербою (Ле, Наливайко, 1957, 10); — Ідучи до вас, ми прихопили з собою добру мережу. Тепер будете їсти тетерю з риб’ячою юшкою (Добр., Очак. розмир, 1965, 63).

На ри́б’ячому ху́трі — який погано гріє (про верхній одяг). — Хоч обстібайтеся, товаришу,сказав щиро Цигуля Григорові,бо надворі бере. А в вас, бачу, пальтечко на риб’ячому хутрі (Головко, II, 1957, 304).

2. перен. Безпристрасний, холодний, байдужий до всього. — А вся ця нерозпорядливість від чого?люто витріщається Барильченко.Думаєте, від нестачі ума? Від риб’ячого серцяось від чого! (Гончар, Тронка, 1963, 275); // Який не має яскравого забарвлення, невиразний (про очі, обличчя). До нього підійшов якийсь панок з риб’ячими, неспокійно блукаючими очима і попрохав вогню (Коцюб., II, 1955, 428); Трактористка вже з явною неприязню дивилась на цю обважнілу постать у парусиновім кітелі, з блідим,.. якимось риб’ячим обличчям (Гончар, Маша.., 1959, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 530.