РИБА́ЛЬСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до риба́лка 1. В кручах то там, то там рівними струмками диміли рибальські вогнища (Баш, Вибр., 1948, 3); Гострі рибальські очі побачили далеко над берегом у напрямку з Одеси — людину (Ю. Янов., II, 1958, 176); Румунський берег і болгарський, Мов два брати, Щоночі чують спів рибальський Із темноти (Воронько, Тепло.., 1959, 90); // Признач. для рибалок. Море їй приносило покору, море їй прибивало до берега, певно, і тіло Мусія Половця. Буде над чим поплакати й потужити, і поховати на рибальському цвинтарі (Ю. Янов., II, 1958, 192); Для сніданку, отже, було дві перспективи: або сісти знову в авто і.. спинитися в невеликому селищі, де була рибальська корчма, або попоїсти тут під небом (Смолич, І, 1958, 47); // В якому живуть рибалки. Оселилась [Христина] в яру над самим морем в рибальській хатині (Н.-Лев., VI, 1966, 51); Родом він із Гур’ївки, приморського рибальського селища (Гончар, Таврія, 1952, 74); // Характерний для рибалок, власт. їм. Щуки не ловились, та від того рибальський запал у хлоп’ят не зникав (Донч., V, 1957, 92).
2. Який займається або займався рибальством. Зразу після звільнення від фашистів в колгоспі було організовано одну рибальську бригаду (Кучер, Вогник, 1952, 21); Башмачний був головою рибальської артілі в Слобідці (Донч., Вибр., 1948, 18); Вона була доброго рибальського роду, доброї степової крові (Ю. Янов., II, 1958, 191); // Признач. для ловіння риби. — Ну що ж, половим рибку в добрім щасті! Взяли з собою всі рибальські снасті, щоб риба нам ловилась в різній масті (Мал., Звенигора, 1959, 295); На завороті [річки] ми здибали рибальського великого човна, що тихо плив без ніякого руху його господаря (Досв., Вибр., 1959, 421); Прибули з моря рибалки з свіжим уловом, стали виходити на берег, у своїх зюйдвестках, у важких рибальських чоботях (Гончар, Тронка, 1963, 335).
Риба́льський спорт — ловіння риби спортивними риболовними снастями (вудками, спінінгами і т. ін.). Широкого розповсюдження набув рибальський спорт, яким захоплюються гірники різного віку (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 35).
3. В який або коли відбувається ловіння риби. Я повертався з роботи (саме час був рибальський) натомлений і голодний (Ю. Янов., II, 1958, 65); А з берега, немов вінок купальський. Пливе водою пісня. День рибальський — Не перший день, але щораз новий! (Рильський, II, 1960, 120); О, ця прекрасна мить рибальська! Ти випростуєш вудлище, націлюєшся на найглибше місце, туди, де глибочезна яма, де за кущами латаття сидить вона, ота найбільша щука, і чекає своєї жертви (Чаб., Тече вода.., 1961, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 527.