РИ́НКА, и, ж., розм. Невисока глиняна миска, яка розширюється вгору. В печі в ринках та мисках покотом лежала посмажена цілісінька зграя курей, качок, індиків, гусей… (Н.-Лев., І, 1956, 147); Порається Марія коло печі, спритно орудує жбанами, ринками, баняками (Мур., Бук. повість, 1959, 41); Мати поставила на стіл ринку з товченою картоплею і миску сметани (Тют., Вир, 1964, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 536.