РИ́СЛІНГ, у, ч.
1. Сорт білого винограду. На все місто тільки у нього можна було дістати вино з чистого рислінгу (Томч., Готель.., 1960, 128).
2. Біле натуральне сухе вино, яке виготовляють з цього сорту винограду. Він вивів спеціальний сорт винограду, з якого добувають чудове вино типу рислінг (Кучер, Зол. руки, 1948, 112); — Рислінг, братку, — примовляв Петричко, — чистий рислінг (Томч., Жменяки, 1964, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 540.