РИСУНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до рису́нок 1. Панич, побачивши старого в такій незвичайній позі, швидко видобув оловець [олівець] і невеличку рисункову лапку і почав відрисовувати (Фр., III, 1950, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 541.