РИ́ХЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. рихли́ти. В умовах півдня республіки кукурудза не може добре родити, якщо не проводити її глибоке рихлення (Рад. Укр., 13.III 1963, 2); Перший випуск [атласу «Русские»] містить карти поширення різних типів знарядь оранки і рихлення, способів і знарядь збирання хліба, молотьби і віяння, сільськогосподарських споруд (сушилень, клунь, млинів) (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 545.