РИ́ХЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан і властивість за знач. ри́хлий. Можна було б навести чимало прикладів сюжетної рихлості, в’ялості дії.., але доцільніше ще раз наголосити на потребі більш чуйно прислухатися до пульсу епохи, до голосу сучасності (Літ. газ., 11.III 1959, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 545.