РОБОТИ́ЗНА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що робо́та. — Нащо ж віддаєш так легко свою роботизну? (Загреб., Диво, 1968, 680).
2. заст. Панщина. Старшина козацтво внівець повернула… Усі землі посіла.. А тепер на них чужими руками роботизну справляють (Мирний, І, 1949, 183).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 588.