РОГА́ЧКА, и, ж.
1. Те саме, що рога́тка 1. І Хуан наш догадався, Як пройти через рогачки (Сам., І, 1958, 260); Йому приснився ліс Могильницький, приснилось любиме узлісся, рогачка, що закриває в’їзд до лісу (Гжицький, У світ.., 1960, 312).
2. Дерев’яний, з виступаючими кінцями нашийник для свійських тварин, який не дає їм змоги пройти крізь вузький прохід.
3. розм. Рогата вівця.
4. ент. Те саме, що щи́павка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 591.