Слово "роговик" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РОГОВИ́К, а́, ч.

1. Щільна, зерниста гірська порода бурого або сірого кольору, що утворюється внаслідок діяння магми на породи. Роговиккварц, схожий на ріг. Тонкозернистий або цілком щільний. Буває сірий, жовтий, бурий, червонуватий або зовсім чорний (Курс заг. геол., 1947, 55); В пробах магнетизованих роговиків установлена наявність природного відновлювача (Геол. ж., XIII, 1, 1953, 10).

2. (Cerastium L.). Багаторічна трав’яниста декоративна рослина родини гвоздикових з вузькими листочками та білими квітками. На міждернинних плямах [типчаково-ковилових степів] весною густо ростуть ефемери: вероніка весняна.., роговик український (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 11); Тут [в Кам’яних Могилах] трапляється ряд рослин гірського характеру, як.. роговик болгарський (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 591.