РОГОЗО́ВИЙ, а, е. Прикм. до рогі́з, рогоза́. Навкруги — рівний, як аркуш паперу, степ, рогозові зарості і неозорі плеса (Веч. Київ, 19.II 1958, 4); // Зробл. з рогозу, рогози. Того похмурого, дощового дня, десь в кінці жовтня, Максим, щойно повернувшись зі школи, поніс батькові на станцію обід в плетеній рогозовій корзинці (Коз., Блискавка, 1962, 61); // у знач. ім. рогозо́ві, вих, мн. Родина водяних трав’янистих рослин з циліндричним суцвіттям у вигляді качана. До рогозових.. належать багаторічні трав’янисті однодомні болотні або прибережні рослини з повзучим кореневищем (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 592.