Слово "родимець" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РОДИ́МЕЦЬ, мця, ч., розм. Приступ хвороби у маленьких дітей, вагітних та породіль, який супроводжується корчами і втратою свідомості. Уходжу, коли дитина лежить на полу, та так в’ється, так б’ється та кричить, немов на йому, не доводь господи! родимець… (Мирний, І, 1949, 282); Пусти!.. Чи бач, як пан Рябка почастував? Коли б йому язик родимець одібрав, Щоб він замість Рябка довіку мав гарчати, А наш Рябко щоб сів за нього в карти грати! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 57); — Бодай їх родимець змалечку побив був, як отак хліборобити!Огир аж одкинувся на спинку стільця (Головко, II, 1957, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 593.