РОЖЕВОБО́КИЙ, а, е. Який має бік (боки) рожевого кольору. Липень налив рожевобокі яблука соком і сонцем (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 49); Того ж дня під вечір друзі проводжали Остапа. На колгоспній підводі вилискував його рожевобокий чемодан (Підс., Віч-на-віч, 1962, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 599.