РОЖЕВОЩО́КИЙ, а, е. Який має рожеві, рум’яні щоки. Трохи віддалік.. їхали конюх Петрович і рожевощокий гайдук Сашка (Донч., III, 1956, 14); Прийшла Інна, рожевощока, струнка, красива (Ткач, Жди.., 1959, 66); Повне рожевощоке обличчя його в цю мить зосереджене (Гончар, Людина.., 1960, 16); // перен. Який має рум’яний бік (боки) (про яблука та інші плоди). Серед листя рожевощокі, ніжні яблука ніби дивляться на нас і кличуть: ну покуштуйте нас, ми такі смачні! (Коп., Як вони.., 1961, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 600.