РОЖЕВУВА́ТИЙ, а, е. З рожевим відтінком, світло-рожевий. Буйне, ледь рожевувате цвітіння урюку кінчало другий пагорб іскристою памороззю (Смолич, Ми разом.., 1950, 173); Довго дивився [Микула] на голубу долину, над якою висіли.. рожевуваті хмарини (Скл., Святослав, 1959, 568).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 600.